Вільненська активістка Світлана Фоменко пише патріотичні вірші про Україну та рідний край. Творчість поетеси надихає та посилює віру в нашу перемогу. Для Волноваха.City жінка розповіла як об’єднувати людей за допомогою віршів.
Як виглядає громадський активізм в умовах війни
Вільне — затишне село Волноваського району. Попри те, що в населеному пункті до повномасштабного вторгнення росії мешкало близько 1000 людей, вільненці завжди проводили багато цікавих заходів для молоді та навіть мали своїх діджеїв. Також в селі був сучасний Молодіжний центр на базі сільського будинку культури, директоркою якого є Світлана Фоменко.
Після нападу російської армії село опинилося в окупації, а Світлані, разом з родиною, довелося евакуюватися. За словами жінки її родина, друзі та творчість допомагають їй мислити позитивно та підтримувати психологічне здоров’я. Своїм позитивом жінка ділиться й з односельцями. Завдяки тому, що Світлана є співзасновницею та учасницею громадської організації “Час вільних” жінка має змогу допомагати людям та продовжує реалізовувати важливі соціальні проєкти навіть в умовах війни.
“Наша ГО “Час вільних” до війни вже мала багато вдало реалізованих проєктів в селі Вільному. Наприклад проєкт “Історичний клуб “Шляхами вільних” з командою UPSHIFT. Після евакуації ми трішки стояли на паузі. Приходили до тями, збирали онлайн свою команду, переживали за всіх, хто лишився в окупації. А потім знайшли в собі сили долучитися до нового проєкту.
Проєкт називається “Громада-онлайн”. Ми зібрали жителів нашої громади, які виїхали з тимчасово окупованих територій в один спільний телеграм-чат. Там ділимося важливою інформацією, спілкуємося, підтримуємо одне одного, проводимо опитування, гуртуємося…
Найцікавішим моментом цього проєкту вважаю наші щомісячні зустрічі в ЗУМ. Хоч і не всі мають змогу долучитися, але це живе спілкування багато вартує. Ми і плачемо, і сміємося, і розуміємо, що ми не одні. Після цього спілкування на душі тепло”, - ділиться Світлана.
Як вірш об’єднав мешканців однієї громади
Нещодавно поетеса написала вірш про Незалежність України та запропонувала учасникам проєкту “Громада онлайн” задекламувати його.
“У нас вже був досвід під час карантину писати вірші та знімати їх по шматочках. Це дуже об’єднує. Цього разу я просто написала в чат свою творчу пропозицію і люди відгукнулися. Я і не сумнівалася.
Скріншот повідомлення Світлани у чаті учасників проєкту "Громада онлайн"
Кожен отримав свій шматочок великого вірша. Написала я його за день. Вірш писався спеціально до свята, спеціально для кожної людини. Писати було легко. Бо це все зараз так актуально для кожного українця. Географія вірша величезна. Всі “розкидані” по Україні, дехто за кордоном. І душею всі в Хлібодарівській громаді”, - розповіла Світлана.
Ось яке відео на вірш Світлани вийшло в активістів:
Робота викликала багато позитивних відгуків у соціальних мережах.
Світлана Фоменко поділилася своїми планами на майбутнє:
“Після закінчення реалізації проєкту ми плануємо продовжувати спілкування в чаті та зустрічі в ЗУМі, обговорюватимемо там спільні активності. Я полюбила цей чат і людей в ньому. Також в майбутньому хочу випусти збірку своїх віршів, бо вже є багато запитів. А ще ми всі разом плануємо повернутися до себе додому, зайнятися відбудовою нашої держави, аби наші діти зростали під мирним небом та більше ніколи не мали таких випробувань у своєму житті.”
Слова вірша Світлани Фоменко до Дня Незалежності України:
- Україно моя, незалежність твоя
- Нам дається страшною ціною.
- І в той час, коли плаче моя земля,
- Ми за тебе! Ми завжди з тобою!
- Я у вільній країні виходжу в етер
- І слова мої вільні, як ріки.
- В незалежній народжена й точно тепер
- Незалежною буду навіки!
- І у кожного з нас за свободу пече!
- Бо ми, вільні, не терпимо тиску!
- Я пишаюся, що в моїх жилах тече
- Кров міцних козаків запорізьких!
- В ці пекельні часи сотні тисяч людей
- З окупації линуть до тебе.
- Я щаслива, що маю батьків і дітей
- Під святим українським небом.
- Я онуків навчу волю мати свою
- Й Україну любити безмежно.
- Про майбутнє щасливе я Бога молю
- Щоб онуки жили в незалежній.
- Нам не треба протягнутої руки
- Окрім тої, що йде від Бога.
- І у планах у нас на одвічні віки
- Не залежати ні від кого.
- Не одну вже матуся списала сторінку -
- Українською пише вірші.
- Мені мама сказала, що я українка
- І мені це прийшлось до душі!
- Всі ми здатні приборкати нашу втому,
- Бо нам воля завжди до лиця!
- І мільйони людей, що живуть за кордоном
- В Україні лишили серця.
- Рідні серцю простори, річки, поля…
- І природа завжди привітна.
- Це моя українська свята земля!
- І душа моя жовто-блакитна!
- Нам історії власної не забути!
- Свою землю не зраджу ніколи!
- Я однаково можу щасливою бути
- І у Вільному і у Львові.
- В цьому році це свято інакше звучить,
- Ми відчули його по-новому.
- Маріуполь так сильно в мені болить!
- Люди хочуть до себе додому.
- Ми незламний народ за усіх часів,
- Бо за нами і правда, і воля
- І нове покоління твоїх синів
- Не забуде цього ніколи.
- Ми у різних куточках країни тепер,
- Нас розкидало по всьому світу.
- Так багато у нас і братів і сестер
- І ми разом будемо жити.
- Нещодавно ми мали щасливе життя,
- Мов віночок в красивих квітах.
- Ми свободу свою несемо в майбуття,
- Незалежність плекаємо в дітях.
- Україно, історія мужня твоя
- Побудована в силі та славі!
- Українкою звуся й пишаюсь, що я
- В незалежній живу державі!
- Ти в любові зростила дітей своїх,
- Ми всі діти вільного неба!
- Хоч між нами тепер є мільйони доріг,
- Нас єднає любов до тебе.
- Ми за волю боролись багато років
- І шляхи ці складними були.
- Так багато прекрасних твоїх синів
- За свободу життя віддали.
- Україну любитиму без умов,
- Нам на це не потрібна причина.
- Ми героїв своїх прославляти готові
- У піснях про червону калину.
- Я відчую свободу в твоїх вітрах,
- Твою волю вплітаю в коси.
- Україно моя, вільний сильний птах,
- Миру в Бога для тебе прошу!
- Перемогу віщують думки мої,
- Я щасливі малюю картини…
- Поважаю свободу й кордони твої,
- Незалежна моя Україно!
