Волновасці, які наразі вимушені жити всюди, але не вдома, часто згадують популярні місця, в яких відпочивали до того, як росіяни вторглися з повномасштабною війною в Україну та зруйнували їх звичне життя. Одне з таких місць Азовське узбережжя.

Тож ми вирішили дослідити, як справи у популярних курортів Азовського узбережжя, куди так часто з дитинства подорожували волновасці з самого малку. Справа у тому, що професії на залізниці автоматично створювали можливості для відпочинку у пансіонатах, які належали Укрзалізниці. Наприклад, пансіонат з однойменною назвою «Урзуф». Хто ж там не був, хіба що лінивий. Але, звісно, і Мелекіне, і Юр'ївка з Бердянськом, і навіть Маріупольська Піщанка знайомі нам, волновасцям, не з чуток. Зараз ми не можемо в більшості випадків туди потрапити через війну та бойові дії, але можемо згадувати, як це було до 2022 року. Варто зазначити, що активна фаза війни за ці чотири роки пройшла повз Азовські курорти звісно не враховуючи Маріуполь, який був вщент знищений на початку у 2022 році. Також постраждали сусідні села поблизу Маріуполя. Сам берег в більшості війна прямо не торкнулась.

Білосарайська коса до окупаціїБілосарайська коса до окупації

Сезон-2026 на Азовському узбережжі, звісно, виглядає проблематично. Це і мертві дельфіни, і мор риби, і навала медуз. Азовське море стрімко втратило звичний вигляд. Також наразі внаслідок бойових дій ускладнені маршрутні сполучення, тому мешканці окупованих територій обирають місцеві пляжі.

«Ми зараз відпочивати їздимо на узбережжя в Росії, тому що безпечніше. Звісно, хотіли б згадати мирні часи та відпочити на Білосарайській косі, але колись потім», — повідомив у приватній розмові мешканець Волновахи Сергій.

Показово, що про зміну морської екосистеми сьогодні відкрито говорять і російські науковці. За їхніми оцінками, Азов швидко змінюється: зростає рівень солоності, скорочуються популяції традиційних видів риби, натомість збільшується кількість медуз, рапанів та креветок. Деякі російські фахівці вже характеризують ситуацію як екосистемну кризу та наголошують на необхідності екологічного відновлення моря.

Окупаційна влада просуває інший образ Азову — як перспективного туристичного регіону. На узбережжі планують зводити готелі, ресторани, яхтові марини, розвивати круїзні маршрути та створювати нові курортні кластери, зокрема на Білосарайській косі та поблизу зруйнованого війною Широкиного. Усе це відбувається на тлі мілітаризації узбережжя.

Давайте згадаємо, як у 2021 році у Маріуполі пройшов масштабний фестиваль. Багато волновасьців його відвідали. Тоді четвертий раз поспіль пройшов музичний фестиваль на узбережжі Азовського моря - “MRPL City Fest”. За 3 дні його відвідали 15 000 людей з усієї України та сусідніх країн. Для учасників фестивалю на 4 сценах виступили 50 артистів. Ось детальний репортаж.

Фото з фестивалю до окупації

Берег з проблемами

Вже другий тиждень поспіль на узбережжі поблизу Маріуполя, Білосарайської коси, Урзуфа та Сєдового фіксують загибель морських тварин. Місцеві жителі публікують у соцмережах фотографії мертвої риби, дельфінів та забрудненої води. Також повідомляється про мор риби у Кальміусі, де окупаційні служби розпочали перевірки через можливі випадки забруднення водойми.

Фото маріупольців із соцмереж

Навесні 2026 року Всеросійський науково-дослідний інститут рибного господарства та океанографії повідомив про стрімку зміну Азовського моря. За оцінкою науковців, екосистема перебудовується надзвичайно швидко через кліматичні зміни, підвищення солоності та скорочення прісноводного стоку. За даними російських науковців, підвищення солоності моря створило серйозні проблеми для розмноження бичка - символів Азову. Через зміну умов розвитку ікри популяція виду продовжує скорочуватися.

Медузи та креветки витісняють традиційних мешканців

Поки чисельність бичка, судака, тарані та ляща падає, у морі активно збільшуються популяції медуз, рапанів, креветок та інших організмів, які краще пристосовані до солонішої води. За останнє десятиліття запаси креветки в Азові, за оцінками російських наукових структур, зросли у десятки разів. Рапан також став одним із головних об'єктів промислу.

Українські фахівці вже кілька років поспіль наголошують на зростанні екологічних ризиків для Азовського та Чорного морів. Еколог Іван Русєв раніше заявляв, що військові дії, використання сонарів, вибухи та мінування можуть негативно впливати на морських ссавців, зокрема дельфінів, спричиняючи загибель тварин.

Пляжі облаштували попри медуз

Курортні плани від окупантів

Попри всі виклики окупаційна влада продовжує просувати масштабні туристичні проєкти на узбережжі Азовського моря. Серед озвучених планів — будівництво готелів, глемпінгів, яхтових причалів, ресторанів та нових рекреаційних зон. Одним із ключових майбутніх центрів туризму називають Білосарайську косу, де планують створити масштабну курортну інфраструктуру. Також заявляється про розвиток туристичних кластерів у Широкиному, Сєдовому та Маріуполі.

Однак не враховується реальний стан узбережжя і реальна військова ситуація. Значна частина берега залишається мілітаризованою територією з обмеженим доступом та численними інфраструктурними проблемами. Сьогодні Азовське море більше нагадує екосистему, яка поступово втрачає звичний баланс і менше асоціюється з образом моря, знайомим багатьом поколінням мешканців регіону.

Пляж поблизу залізничного вокзалу Маріуполя. Фото з окупаційних ресурсів

Маршрути з Волновахи до узбережжя

Звісно, автобусні перевізники в окупації готувалися до сезону, але не врахували того, що українські дронові підрозділи візьмуть під контроль місцеві дороги для перекриття російського військового забезпечення. І тут вже краще подбати про власну безпеку, а ніж про відпочинок. Цікаво, що в російських місцевих пабліках ми не знайшли інформацію про оздоровлення дітей на Азовських курортах, як це було раніше до окупації. То ж висновкі можете зробити самі.

Електричкою можна дістатися з Волновахи в Маріуполь на узбережжя

На останок, дбайте про власну безпеку і слідкуйте за інформацією. Головні тези ми завжди відшукаємо та підготуємо для вас, аби ви були вкурсі всього що відбувається з нашими людьми та місцями нашої сили.

Автор: Олександр Шток

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися