В рамках конкурсу на найкращий текст Волноваха.Сity опублікували близько десяти історій про жителів Волновахи та району. Ми познайомили вас з волновасьцями різних професій, творчими людьми - з тими, хто віданний улюбленій справі. Завершуємо текстову плеяду спогадом-пам'ятю Олени Савіної про Ігоря Лозового.
Колись у Волновасi проводився чудовий конкурс «Найрозумнiшийучень року», участь у якому брала ерудована, освiчена та кмiтлива молодь нашого мiста. Я працювала педагогом-органiзатором у Волноваськiй ЗОШ № 6 i повинна була займатися пошуком учасника вiд школи, допомагати йому в оформленнi заявки та пiдготовцi до змагання. I, коли постало питання, хто ж нас буде представляти у 2015 роцi, всi дiти та вчителi одноголосно обрали учня 9-го класу Iгоря Лозового. Такiй одностайностi я тодi здивувалась, але саме з цього моменту почалась моя зацiкавленiсть та захоплення здiбностями цього хлопця, який декiлька рокiв поспiль поciдав першi мiсця в районних та обласних олiмпiадах з рiзних дисциплiн.
Часто учнiв умовно подiляють на гуманiтарiїв та математикiв, але вiн однаково вiдмiнно знав фiзику й англiйську, iнформатику та бiологiю. До речi, цей факт часто змушував педагогiв вступати у боротьбу мiж собою, бо учнiвськi конкурси з рiзних предметiв могли проходити в одинi той самий час. «У нього просто жахливий почерк, але Iгор знає все» - з упевненicтю говорили його однокласники. Я тодi подумала, що це, скорiш за все, мiф, коли розказують про булiнг розумникiв, нiбито «ботанiкiв». Адже пiдлiтки з такою гордicтю говорили про Iгоря, як про супергероя або нерозгаданий феномен.
У 2020 роцi 447 учнiв з усiєї країни здали ЗНО на максимальний бал. Зараз з’явилась гарна традицiя оголошувати їх прiзвища у мicцевих та головних ЗМI України, бо це такi ж досягення, як у спортi або cпiвi. На мою думку, саме цi дiти – майбутнiвченi, лiкарi, архiтектори та iнженери-конструктори (спецiалicти, яких так потребує суспiльство).Не у зовсiм далекому 2017 роцiтакоїтрадицiї ще не було. ЛозовогоI горяпривiтали з крутим результатом на ЗНО з математики – 200 б.,( загальна кiлькiсть учнiв з такими ж балами по всiй країнi – 98) у стiнах школи та на врученнi золотих медалей. А далi був Київ, один з найкращих навчальних закладiв Украiни КПI iм. I.Сiкорського факультет прикладного системного аналiзу (кафедра системного проектування).
Формальнi вiдносини з учнемзвичайно закiнчуються пiсля того, як вiн приносить довiдку з ВНЗ. Але з Iгорем так не сталося, тому що пiсля першої сесiї до школи була надiслана офiцiйна подяка за пiготовку одного з найкращих студентiв. Сказати, що увесь педагогiчний колектив був щиро зворушений - це нiчого не сказати. А що було, крiм навчання? Музика. Хлопець самостiйно за роликами на ютубi навчився грати на гiтарi, а згодомi сам став викладатина своєму каналi кавери гуртуJ oyDivision. Була незвичайна подорож до Карпат, про яку менi розповiла його бабуся Ольга Анатолiївна: «Вiн жив тиждень у горах сам, у хижинi.
Хотiв побути наодинцi з природою – без гаджетiв, але з книгою».I куди ж без зустрiчей здрузями, насиченого студентського життя, прогулянок столицею. Тодi Iгор не змiг через якiсь обставини взяти участь у конкурсi «Найрозумнiший учень року».Вже третiй рiк, як його немає з нами, але для своїх батькiв ( i саме вони заслуговують на подяку за виховання найрозумнiшого учня та студента), для рiдних, друзiв, для своєїшколи та унiверситету вiн назавжди залишиться найкращим! Пишаємося.
