Що відомо про компенсації за зруйноване та пошкоджене житло у 2025 році: роз'яснення юристки

Основним законодавчим актом, який регулює питання надання компенсації за пошкоджене або знищене житло, є Закон України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” № 2923-IX від 23 лютого 2023 року (далі – Закон № 2923).

Для реалізації передбаченого Законом № 2923 механізму надання компенсації Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) було прийнято низку нормативно-правових актів, які детально регламентують питання отримання компенсації, її використання, звітування та інші важливі аспекти функціонування компенсаційного механізму:

• постанова КМУ “Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення” від 21 квітня 2023 року № 381 (далі – постанова № 381).

Саме ця постанова наразі встановлює порядок і умови надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна, визначає розмір компенсації, питання звітування про її використання, а також порядок оскарження рішень щодо, зокрема, відмови у наданні компенсації або її розміру.

• постанова КМУ “Деякі питання організації роботи комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” від 19 травня 2023 року № 516.

Цією постановою затверджено Примірне положення про комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також встановлено, що функції відповідних комісій можуть бути покладені на комісію, утворену відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою КМУ від 19 квітня 2022 року № 473, за умови приведення положення про неї у відповідність із вказаним вище Примірним положенням.

• постанова КМУ “Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна” від 30 травня 2023 року № 600 (далі – постанова № 600).

Постанова № 600 детально регулює порядок надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, встановлює порядок (формулу) для розрахунку розміру компенсації, визначає порядок використання житлових сертифікатів та грошових коштів, що надаються для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку.

• постанова КМУ “Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” від 13 червня 2023 року № 624.

Зазначеною постановою затверджено Порядок ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а саме: визначено процедуру та вимоги до ведення і функціонування вказаного реєстру.

Для отримання компенсації за пошкоджене або знищене внаслідок війни житло мають бути дотримані такі умови:

• об’єкт нерухомого майна був пошкоджений або знищений у період з 24 лютого 2022 року; При цьому, пошкодження або знищення житла має бути підтверджено актом комісійного обстеження та/або звітом з технічного обстеження; 
• станом на 24 лютого 2022 року об’єкт нерухомості не заходився на тимчасово окупованій РФ території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”;
• відомості про право власності на пошкоджений/знищений об’єкт житлової нерухомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
• власник пошкодженого або зруйнованого житла є громадянином України.

Додатковою умовою для отримання компенсації за пошкоджене житло є розташування об’єкта нерухомого майна поза межами територій активних бойових дій, територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких на дату подання заяви не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації. 

Законом передбачено, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є фізичні особи – громадяни України, які є: (1) власниками об’єктів нерухомого майна, (2) замовниками будівництва,  (3) власниками спеціального майнового права, (4) особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, (5) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів та (6) спадкоємцями зазначених осіб. 

Таким чином, компенсаційний механізм наразі доступний лише вказаним категоріям осіб, до яких орендарі не належать.

Для отримання компенсації за знищене чи пошкоджене житло потрібно не лише подати заявку на компенсацію, але й вчинити низку інших дій.

У разі, якщо майно пошкоджене необхідно:

• установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
• подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Якщо раніше було подано кілька інформаційних повідомлень, оберіть одне з них;
• переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
• у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт – відкрити спеціальний рахунок в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено договір інформаційної взаємодії, та перевірте номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія. Перелік відповідних банків наведено на сайті єВідновлення;
• обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення” або шукайте послугу “Компенсація за пошкоджене майно” на Порталі Дія;
• сформувати заяву на порталі Дія або в мобільному додатку Дія;
• надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:

1. в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;
2. у паперовій формі, справжність підпису співвласника на якій нотаріально засвідчена, – комісії;

• вказати про відсутність обмежень;
• згенерувати засобами Порталу Дія витяг з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;
• отримати автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;
• у разі отримання засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія, відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитуваної інформації.

У разі, якщо майно знищено, необхідно:

• подати інформаційне повідомлення про знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (якщо не подавали раніше);
• встановити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
• відкрити спеціальний рахунок в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір електронної інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
• обрати у мобільному додатку Дія послугу “Компенсація за знищене майно”;
• подати заяву;
• отримати у мобільному додатку Дія автоматичне повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;
• забезпечити доповнення запитуваної інформації у разі надходження відповідних повідомлень у мобільному додатку Дія або додаткове подання документів.

Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об’єкт нерухомого майна.

Для отримання компенсації за знищені об’єкти житлової нерухомості разом із заявою необхідно подати пакет документів, що підтверджують право на її отримання, зокрема:

1. Документи, що підтверджують право власності або інші права на об’єкт знищеного нерухомого майна (залежно від правового статусу такого об’єкту): 

• копія документа, що підтверджує право власності (якщо право не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
• копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;
• копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт;
• копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об’єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об’єкт;
• копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об’єкт, сплативши за нього повну вартість;
• копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна  (у разі подання заяви спадкоємцем особи).

2. Документи, що підтверджують пріоритетне право на компенсацію.

3. Документи, що підтверджують факт знищення об’єкта (за наявності):

• матеріали фото- та відеофіксації об’єкта до/після знищення тощо. 

4. Документ, що посвідчує особу заявника (у разі подання заяви особисто через ЦНАП або нотаріуса):

•  паспорт або інший документ, що посвідчує особу відповідно до Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” .

5. Документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заява подається через представника).

Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана й за відсутності документів на цей об’єкт внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

Як вже зазначалось раніше, заяву на отримання компенсації можна подати в електронній формі засобами Порталу Дія або через мобільний додаток Дія.

Проте, таку заяву можна також подати у паперовій формі через ЦНАП або нотаріуса. 

Важливо! Заява про надання компенсації, а також згода співвласника об’єкта нерухомого майна, що подається законним представником недієздатної/обмежено дієздатної особи або особи, яка не досягла 18-річного віку, може бути подана виключно в паперовій формі!

Розрахунок компенсації за пошкоджене чи знищене житло здійснюється відповідною комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – комісія). Дана комісія утворюється виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту.

Розмір компенсації залежить від ступеня пошкодження житлової нерухомості. Для знищених і пошкоджених об’єктів застосовуються різні підходи до її розрахунку.

1. Під час розрахунку суми компенсації за пошкоджене житло враховується обсяг та вартість ремонтних робіт, необхідних для відновлення експлуатаційної придатності об’єкта. Щоб оцінити цей обсяг, комісія аналізує дані акту комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження, де зафіксовано характер та ступінь пошкоджень. На основі цієї інформації комісія заповнює чек-лист із переліком необхідних робіт, їх обсягом і вартістю. Для розрахунку вартості ремонтних робіт використовуються усереднені показники вартості матеріалів та робіт, наведені у додатку №2 до Порядку № 381. Ці показники підлягають щорічному перегляду.

Залежно від розрахованої в чек-листі суми компенсації ремонтні роботи, необхідні для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна, поділяються на:

• ремонт категорії А — розрахована сума компенсації не перевищує 200 тис. гривень;
• ремонт категорії Б — розрахована сума компенсації становить:

➢ від 200 тис. гривень до 350 тис. гривень – для квартир (житлових приміщень) у багатоквартирному будинку (у разі, коли місця загального користування не пошкоджені); або

➢ від 200 тис. гривень до 500 тис. гривень – для одноквартирних будинків, зокрема відокремлених житлових будинків садибного типу, зблокованих будинків з окремими квартирами, що мають власний вхід з вулиці, котеджів та будинків одноквартирних підвищеної комфортності, будинків садибного типу, дачних та садових.

 2. Розмір компенсації за знищене житло розраховується комісією за визначеною формулою, яка враховує:

• тип знищеного об’єкта (квартира або житловий будинок);
• загальну площу знищеної житлової нерухомості (але не більше 150 кв. метрів для квартири та не більше 200 кв. метрів для житлового будинку); 
• кількість кімнат в знищеному житлі (враховується лише при розрахунку компенсації за квартиру або інше житлове приміщення);
• рік забудови знищеного житла (враховується лише при розрахунку компенсації за квартиру або інше житлове приміщення);
• показник вартості 1 кв. метра житла на вторинному ринку в цілому по Україні (що становить 36 422,33 грн. для квартир і 22 197,14 грн. для житлових будинків);
• регіон розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.

При цьому, розмір компенсації за знищений об’єкт житлової нерухомості не може бути меншим вартості спорудження житла відповідної площі, розрахованої за показником опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами відповідно до місцезнаходження такого майна. Даний показник затверджується Міністерством розвитку громад та територій України. Станом на 01 жовтня 2024 року середня вартість будівництва 1 кв. м житла по Україні становить 22 665,00 грн. Значення цього показника варіюється залежно від регіону, наприклад, для міста Києва – 26 490,00 грн., а для Кіровоградської області – 19 263,00  грн. за 1 кв. м.

Більш детально ознайомитися з формулою розрахунку розміру компенсації можна шляхом звернення до п.16 Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

Таким чином, у випадку пошкодження житла компенсація визначається на основі обсягу та вартості ремонтних робіт, необхідних для відновлення житла, а у випадку знищення житла – з урахуванням його характеристик та місця розташування.

Варто зауважити, що компенсаційний механізм, передбачений Законом №2923-IX та постановою № 600, спрямований передусім на надання громадянам можливості придбати інше житло замість знищеного, а не на відшкодування його повної ринкової вартості. 

Для цього використовується прозорий та уніфікований підхід до визначення суми компенсації, який враховує середню ринкову вартість квадратного метра житла на вторинному ринку, місцезнаходження знищеного житла, його характеристики (площа, рік забудови, кількість кімнат) та показник опосередкованої вартості спорудження житла.

Розрахунок розміру компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна регулюється постановою № 600 та здійснюється комісією за формулами, які відрізняються залежно від типу знищеного житла — квартири чи будинку.

Для квартир та інших житлових приміщень розрахунок суми компенсації здійснюється за такою формулою:

Ві=Вср х Кр х Ккімн х Крік х Sзн ≥ Віпов, де

Ві - розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (квартири), гривень;

Вср - показник вартості 1 кв. метра житла на вторинному ринку в цілому по Україні, що становить 36 422,33 гривні;

Кр - регіональний коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири), наведений у додатку 3 до Постанови №600;

Ккімн - коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від кількості кімнат знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири), наведений у додатку 4 до Постанови №600;

Крік - коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від року забудови знищеного об’єкта нерухомого майна (квартири), наведений у додатку 5 до Постанови №600;

Sзн - площа знищеного об’єкта нерухомого майна, кв. метрів, але не більше 150 кв. метрів для квартири та не більше 200 кв. метрів для будинку садибного типу, садового або дачного будинку;

Віпов= Пов x Sзн,

Віпов - компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна, визначена за показником опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, гривень;

Пов - показник опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами відповідно до місцезнаходження такого майна, затверджений наказом Мінінфраструктури, станом на дату проведення розрахунку компенсації, гривень.

Для розрахунку компенсації за знищений будинок, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок використовується така формула:

Ві=Вср х Кр х Sзн ≥ Віпов,

Ві - розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (індивідуальний житловий будинок), гривень;

Вср - показник вартості 1 кв. метра індивідуальних житлових будинків на вторинному ринку в цілому по Україні, що становить 22 197,14 гривні;

Кр - регіональний коефіцієнт, який враховує відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об’єкта нерухомого майна (індивідуального житлового будинку), наведений у додатку 6.

Водночас, розмір компенсації за пошкоджене або знищене житло не може бути нижчим за вартість спорудження житла відповідної площі, розрахованої за показником опосередкованої вартості у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна (Віпов).

Приклад розрахунку компенсації:

Розглянемо розрахунок компенсації за знищену квартиру площею 40 кв. м, збудовану у 1991 році, що розташована в Луганській області та має одну кімнату.

Розрахунок суми компенсації здійснюється за формулою:

Ві=Вср х Кр х Ккімн х Крік х Sзн, ≥ Віпов, де

Вср – показник вартості 1 кв. м житла на вторинному ринку в Україні, що становить 36422,33 грн.; 

Кр – регіональний коефіцієнт (для Луганської області становить 0,5); 

Ккімн – коефіцієнт залежно від кількості кімнат (для 1-кімнатної квартири становить 1,0261); 

Крік – коефіцієнт залежно від року забудови (для будинків 1991 року становить 1,03); 

Sзн – площа знищеної квартири 40 кв. м.;

Віпов   - компенсація за знищений об’єкт нерухомого майна, визначена за показником опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховується за формулою: Віпов= Пов x Sзн)

Підставивши вхідні значення у формулу, отримаємо:

Ві = 36 422,33 грн. × 0,5 × 1,0261 × 1,03 × 40 кв.м. = 769 882,83 грн.

Розрахунок мінімально гарантованої суми компенсації (Віпов) здійснюється за формулою:

Віпов = Пов × Sзн, де 

Пов – показник опосередкованої вартості спорудження житла (станом на 01.01.2025 року цей показник для Луганської області становить 21 742,00 грн.). 

Таким чином, 

Віпов = 21 742 грн. × 40 кв.м. = 869 680,00 грн.

Порівняння результатів.

Оскільки розрахунковий розмір компенсації (Ві) є меншим за мінімальний гарантований розмір компенсації (Віпов), визначений за показником опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, остаточна сума компенсації становитиме 869680,00 грн.

За загальним правилом, строк розгляду заяви про надання компенсації за пошкоджене та знищене житло не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії. Якщо заява була подана до дати утворення комісії, обчислення строку її розгляду починається від дати утворення комісії уповноваженим органом. 

Однак у деяких випадках строк розгляду може бути продовжений або розгляд заяви тимчасово зупинений.

Про прийняття рішення щодо надання чи відмови у наданні компенсації, а також про зупинення розгляду заяви, комісія повідомляє невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення.

Виплата компенсації здійснюється в порядку черговості, що формується автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна з урахуванням пріоритетного права на отримання компенсації. У разі відсутності фінансування проведення виплат зупиняється, а заявники невідкладно повідомляються про призупинення виплат. Виплати поновлюються після надходження необхідного фінансування відповідно до сформованої черги.

За певних обставин виплати можуть тимчасово затримуватися. Найчастіше це пов’язано з відсутністю достатнього фінансування. У таких випадках заявник має бути поінформований про причини затримки через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія, або у паперовій формі на вказану у заяві адресу. Якщо відповідна інформація не надана своєчасно, рекомендується звернутися до комісії з розгляду питань щодо надання компенсації або виконавця програми (АТ «Укрпошта»), який здійснює виплати компенсації, залежно від форми компенсації.

Законодавством передбачено, що компенсація за пошкоджене житло може здійснюватися у двох формах: надання коштів для проведення ремонту або за вже виконаний ремонт.

1. Компенсація для проведення ремонту – надається отримувачу компенсації для придбання будівельних матеріалів та виконання ремонтних робіт самостійно або із залученням підрядників. Ця форма застосовується, якщо ремонт ще не був проведений на момент подання заяви.

Умови використання коштів:

• Отримувач компенсації повинен використати кошти протягом 12 місяців для ремонту категорії А або 18 місяців для ремонту категорії Б.
• Будівельні матеріали, придбані за рахунок компенсації, не можуть бути продані, подаровані або відчужені в інший спосіб.
• У разі невикористання коштів у встановлений строк вони підлягають поверненню.
• Після завершення ремонту отримувач компенсації зобов’язаний подати  повідомлення про завершення ремонтних робіт разом з фотофіксацією завершених ремонтних робіт. Це можна зробити в електронній формі через Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, або у паперовій формі через адміністратора Центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса. 

2. Компенсація за виконаний ремонт – передбачає відшкодування витрат тим власникам, які вже здійснили ремонт пошкодженого житла повністю або частково за власний рахунок до моменту подачі заяви. 

Якщо ремонт виконано лише частково, отримувач компенсації може подати дві заяви: одну – на компенсацію за виконаний ремонт, а другу – на отримання компенсації для проведення ремонту щодо тієї частини ремонтних робіт, яка не була проведена на дату подання заяви. 

Виплата компенсації за виконаний ремонт здійснюється на поточний рахунок отримувача без обмежень щодо подальшого використання коштів.

Звертаємо увагу, попри те, що зміни до Закону № 2923, які дозволяють отримати компенсацію за виконаний ремонт, набрали чинності 01 січня 2024 року, на практиці реалізація цього механізму залишається неможливою через відсутність технічної можливості подання відповідних заяв!

У разі знищення житла передбачено кілька варіантів компенсації, які можуть бути надані в різних формах. Це може бути:

• надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку;
• фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката; 

Передача у власність отримувачу компенсації об’єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об’єкта нерухомого майна.

Компенсація за знищену квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, складову частину об’єкта будівництва, що після прийняття в експлуатацію буде самостійним об’єктом, може бути надана виключно шляхом фінансування придбання нерухомості з використанням житлового сертифіката.

Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, відповідні об’єкти будівництва надається за вибором отримувача компенсації в один із вказаних вище способів. 

Звертаємо увагу, що житловий сертифікат можна використати для часткового або повного покриття першого внеску за іпотечною програмою єОселя.

Оцінка пошкоджень житла, спричинених воєнними діями, здійснюється комісіями, утвореними виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військовими адміністраціями (надалі – уповноважений орган), шляхом проведення  комісійного, а за необхідності – технічного обстеження. Роботи з обстеження пошкоджених об’єктів проводяться відповідно до:

• Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473, та
• Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.

Під час комісійного обстеження комісія проводить візуальний огляд пошкодженого об’єкта, фіксує характер та обсяг руйнувань, встановлює їх ймовірні причини, а також оцінює можливість подальшої експлуатації житла. Якщо за результатами комісійного обстеження встановлено, що пошкодження є значними та потребують детального аналізу конструкцій будівлі​ уповноважений орган приймає рішення про проведення технічного обстеження.

За результатами обстеження комісія складає акт комісійного обстеження або звіт технічного обстеження, які містить висновки щодо придатності житла для проживання та рекомендації щодо ремонтних робіт або демонтажу.

Ці документи вносяться до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та є підставою для подальшого отримання компенсації.

Уповноважений орган, за можливості, письмово повідомляє власника про результати комісійного обстеження шляхом надсилання копії комісійного акта протягом трьох календарних днів з дня його складання або шляхом надсилання відповідної інформації засобами Порталу Дія.

У разі незгоди з даними акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження заявник може подати заперечення до комісії з розгляду питань щодо надання компенсації. Строк подання заперечень становить: 5 робочих днів з дати проведення обстеження (якщо обстеження проводилося після подання заяви) або 5 робочих днів після подання заяви (якщо обстеження проведено до дати подання заяви).

Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані комісією під час прийняття рішення про надання/відмову в наданні компенсації, про що має бути зроблено примітку в такому рішенні.

Якщо у виплаті компенсації за знищене чи пошкоджене житло відмовлено, і Ви не згодні з таким рішенням, його можна оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку. Для цього Вам необхідно:

КРОК 1. Ознайомитися з причинами відмови.
У рішенні комісії про відмову у наданні компенсації обов’язково зазначаються підстави для такої відмови. Щоб діяти далі:

1. Уважно вивчіть рішення комісії, звернувши увагу на зазначені причини відмови.
2. Оцініть, чи є ці причини обґрунтованими.
3. Якщо підстави відмови є обґрунтованими, перевірте, чи можливо виправити виявлені недоліки, та підготуйте документи для повторного звернення.
4. Якщо підстави відмови є необґрунтованими, перейдіть до підготовки заперечення.

КРОК 2. Подати заперечення на рішення комісії (адміністративний порядок оскарження).

Умови подачі заперечення. Заперечення щодо відмови у виплаті компенсації можна подати до моменту затвердження рішення комісії уповноваженим органом. Документ подається до уповноваженого органу, який утворив відповідну комісію (виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районної у місті ради (у разі її створення), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація).

Зміст заперечення. У запереченні важливо чітко викласти аргументи, що обґрунтовують незгоду з рішенням комісії. Для підтвердження своєї позиції Ви можете додати:

• додаткові пояснення;
• фотофіксацію;
• висновки експертів, фахівців або третіх осіб;
• інші документи, що можуть бути важливими для розгляду.

Спосіб подачі заперечення. 

У випадку відмови у наданні компенсації за пошкоджене житло заявник може подати заперечення в паперовій формі через:

• адміністратора центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• нотаріуса.

У випадку відмови у наданні компенсації за знищене житло заперечення подається заявником через адміністратора центру надання адміністративних послуг або безпосередньо комісії/уповноваженому органу одним із таких способів:

• в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису – на електронну пошту комісії/уповноваженого органу;
• у паперовій формі – на поштову адресу комісії/уповноваженого органу або безпосередньо комісії/уповноваженому органу.

З інформацією про місцезнаходження комісії, її персональний склад, порядок роботи можна ознайомитися на веб-сайті уповноваженого органу (за наявності).

Строк подачі заперечення. Заперечення подаються протягом 5 робочих днів:

• у випадку подання заперечень щодо відмови у наданні компенсації за пошкоджене житло – перебіг строку починається з дати отримання заявником повідомлення про прийняття рішення комісією;
• у випадку подання заперечень щодо відмови у наданні компенсації знищеного житла – перебіг строку починається з дати прийняття відповідного рішення комісією.

Звертаємо увагу! Якщо Ви не встигаєте підготувати заперечення у встановлений строк, можна подати звернення про його продовження. У такому разі строк може бути продовжено ще на 5 робочих днів.

Розгляд заперечення. Після подачі заперечення уповноважений орган зобов’язаний розглянути його перед затвердженням рішення комісії. Всі подані заявником заперечення мають бути враховані, про що вноситься відповідна примітка в рішенні.

КРОК 3. Оскаржити рішення уповноваженого органу.

Якщо після розгляду заперечення уповноважений орган затвердив рішення комісії про відмову у наданні компенсації, Ви маєте право оскаржити це рішення у судовому порядку.

Одна з основних причин відмови у наданні компенсації за знищене житло –   відсутність відомостей про право власності на знищене житло в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП). Якщо право власності на житло набувалось до 01 січня 2013 року і не зареєстроване в ДРРП, необхідно внести інформацію про право власності до цього реєстру. 

Це можна зробити:

• онлайн через Портал Дія (однак на сьогодні ця послуга недоступна для Донецької, Луганської, Херсонської областей та АР Крим); 
• особисто, звернувшись до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) або нотаріуса.

Для цього знадобляться, зокрема, правовстановлюючі документи на житло: договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо.

Як отримати компенсацію за пошкоджене чи зруйноване житло у Великоновосілківській громаді

Субсидії на винайняте житло. Як переселенцям отримати компенсацію