Вільне Волноваського району можна назвати одним з найактивніших сіл Донеччини. Місцеві пишаються назвою села та кажуть, що тут справді проживають вільні люди. А ще це єдине село нашого району, в якому розвивається субкультура діджеїв. Журналісти Волноваха.City дізналися, як їм вдається розвивати музичну культуру на селі на громадських засадах.
***
Цей матеріал – частина інтерактивного медіасеріалу на Свои.City. Ми зібрали 8 історій про активістів і громадські проекти зі сходу, які об’єдналися, щоб реалізувати спільну ідею. Вони розповідають про те, як ефективно втілити свій задум в реальність і як в цьому допомагає команда. Дивіться відео і знайомтеся з нашими героями.
***
"Грають вільну музику. Навіть на карантині"
Олена Конюшок – директорка Вільненського сільського будинку культури. Вона розповіла про те, чому до Вільного хоче повертатися молодь.
Олена Конюшок
- У Вільному проживає близько 1000 людей. Тут є Будинок культури, магазини, школа, дитячий садок, бібліотека, музей та ФАП. Зараз я вважаю своє село дуже розвиненим. Коли ми у 2011 році прийшли працювати до Будинку культури, ми зрозуміли, що в нас будинок є, а культури в ньому замало. Нашою головною проблемою було нецікаве життя молоді. Ми вирішили зробити його цікавим. Бо якщо буде молодь у селі, я впевнена, що буде село жити.
Тому й робимо все можливе, щоб молодь поверталася у рідне село. Для цього ми реалізували багато різних проєктів. Крок за кроком йшли до своєї мети та досягли її, бо зараз наше культурне життя більш різноманітне. Ми зрозуміли, що треба об'єднувати людей — створили танцювальні колективи, співочі ансамблі й потихеньку почали працювати над тим, щоб розширити матеріально технічну базу. Потім зробили акцент на спорті — у клубі поставили тенісні столи, шашки та шахи. Нашою метою було зробити клуб осередком культури — щоб кожен приходив, відпочивав й класно проводив свій час. А завдяки нашим діджеям про наше село знають далеко за його межами.
Вільненські діджеї
В нашому селі є талановиті хлопці, які займаються тим, що грають вільну музику. Коли я прийшла працювати директоркою в клуб, тут вже був головний діджей села, Сергій Усенко. Який на волонтерських засадах грав музику на всіх святах та сільських дискотеках, та навчав діджеїнгу молодь. Він об’єднав навколо себе хлопців, яких вчив працювати на діджейському пульті.
Сергій Усенко
Як він на це наважився? Колись давно до нас приїздила дискотека з сусіднього села Хлібодарівки. Всі збиралися у клубі, було весело, всі танцювали… Все це якось пройшло і в нашому клубі не залишилося жодних танцювальних вечорів. І тоді Сергій Усенко вирішив зробити круту дискотеку в нашому Вільному, щоб залучити більше молоді. І як ви бачите, йому це вдалося!
Сергій Усенко за діджейським пультом
Багато світлової апаратури хлопці купували за свої гроші, тому що це наше любительське об’єднання діджеїв, як я їх називаю, зацікавлені, щоб у них все було по найвищому розряду. Але головним двигуном цього всього руху залишається Сергій Усенко, який розвиває цю субкультуру діджеїв в нашому селі.
Вільненський діджей, відомий на всю країну, Сергій Григорчак
Раніше діджеїв було більше, але залишилося в нас всього чотири. Вони розвиваються як особистості та як активісти, допомагають в клубі щось робити. І вся молодь, знає, що в нас є класна дискотека, і що наприклад, на Івана Купала вони зможуть танцювати до ранку та розважатися, бо в нас є такі круті діджеї. З сусідніх сіл до нас приїздять та питають коли будуть ці танцювальні вечори. Це об’єднує людей, особливо тих, хто любить танцювати. Адже чим ще себе в селах занять, окрім того, щоб піти в бар? Нічим. А в нас є дискотека. А дискотека — це не просто піти потанцювати, це ще фізична активність, спілкування, одні плюси. Це впливає на молодь, бо вони хочуть повертатися в наше село та приїжджати на канікулах, бо знають, що тут є що робити.
Коли почався карантин, хлопці за ініціативою Сергія робили стріми в інстаграмі з цікавим світлом, фоном та звучанням. Прямі ефіри проводили з дому. Зараз наші діджеї співпрацюють з місцевим підприємцем Едуардом Кірякуловим і крутять щоп'ятниці танці на літньому майданчику біля магазину.
Вільненський діджей, Владислав Машовець
Я вважаю, що така діджейська субкультура не може бути в кожному селі. Тому що це вузька направленість та для цього має бути зацікавлена людина. І тільки тоді ця людина підтягне до себе інших активістів, яким це подобається. Тобто якщо футбол, волейбол, пісні, танці є у кожному селі, то я не знаю жодного іншого села, в якому є таке діджейське об’єднання.
