Під час карантину та часткової самоізоляції не всі ми маємо змогу вийти на природу та помилуватися першими весняними квітами. Для того, щоб хоч трішки підняти настрій, журналісти Волноваха.City пропонують вам відвідати Великоанадольський ліс не виходячи з дому. Про первоцвіти нашого лісу розповіла викладачка Великоанадольського лісотехнічного коледжу, Оксана Іноземцева.
“Великоанадольський ліс — це перлина Волноваського району. Рослинний світ нашого краю дуже багатий та унікальний. Особливої уваги гідні перші квіти.
Первоцвіти — це ранньовесняні квіти, цвітіння яких відбувається відразу після танення снігу та до розпускання листя на деревах. Вони першими радують око, першими приваблюють комах для запилення. Більшість з них занесені до Червоної книги України, деякі з них знаходяться під загрозою зникнення та мають статус “неоцінені” (це така категорія рослин, які ще не вивчені остаточно, тому вони можуть бути перенесені до статусу таких, що зникають).
Розвиток весняних рослин має певну послідовність: цвітіння починається дуже рано, відразу після танення снігу і продовжується всю весну. Одні рослини відцвітають, інші зацвітають. У одних спочатку з’являються квітки, а потім листки (мати-й-мачуха), в інших розвиток листків і цвітіння відбувається одночасно (проліски), а треті цвітуть після того, як розвинуться вегетативні органи (горицвіт)”, - розповіла пані Оксана.
Первоцвітіи та весняні квіти Великоанадольського лісу:
Шафран сітчастий
Шафран сітчастий занесений до Червоної книги України в статусі "Неоцінений".
Трав'яниста рослина заввишки 5-30 см. Квітки поодинокі, запашні, блідо-фіалкові з 3 ніжнобузковими або фіолетовими смужками на зовнішніх пелюстках. Зрідка трапляються рослини з білими квітками. Рослина світлолюбна, морозостійка, помірно вологолюбна, але зростає у посушливих місцевостях. Таке пристосування можливе завдяки скороченому періоду її розвитку, під час якого шафрани сітчасті встигають використати весняні запаси вологи у ґрунті. Квітне у березні-травні, в теплі роки цвітіння може початися наприкінці лютого.
Проліска сибірська
Проліска сибірська — невелика багаторічна рослина, в якої щороку розвиваються всього кілька довгих темно-зелених прикореневих листків завдовжки 10-20 см. Цибулинна рослина. Квітки яскраво-сині, зібрані в суцвіття-китиці на верхівках тонких нахилених донизу квітконосних стебел.
Ця декоративна рослина по-варварському знищується й потребує охорони.
Ряст щільний
Ряст щільний — багаторічна декоративна рослина. Невелика (10-30 см заввишки), квітки бувають брудно-пурпурові, лілові, червонуваті або білі з цілісними при квітками. Квітки зібрані у верхівкові китицеподібні суцвіття.
Цвітне у березні — квітні. Її насіння має поживний при насінник, який розтягують по всьому лісу мурашки. Рослина, яка виросте з насінини, зацвіте тільки на четвертий-п'ятий рік життя.Росте у світлих листяних лісах і по чагарниках. Рослина тіньовитривала. У зв'язку з масовою заготівлею на букети потребує охорони.
Горицвіт весняний
Горицвіт весняний занесений до Червоної книги України у 2009 році. Статус: "неоцінений". Вся рослина отруйна. Багаторічна трав'яниста рослина 10-60 см заввишки. Квітки великі яскраво-жовті (4-5,5 см у діаметрі). Цвіте з ранньої весни.
Щодо назви рослини, особливо народної, то є дві думки: одні твердять — походить вона від слова “гора”. Справді, найчастіше бачимо її на схилах крейдяних пагорбів; інші запевняють — від слова “горіти”, бо здаля, весною, його квіти виглядають як яскраві вогники.
Народні назви: горить цвіт, горицвіт ярий, горицвіт жовтий, жовтоцвіт, жовтоцвіт весняний, заячий мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка, пожежна квітка, сосенка, сосонка, терлич.
Тюльпан дібровний
Тюльпан дібровний рідкісна багаторічна рослина 25-50 см заввишки. Квітки яскраво-жовті, зрідка рожеві або білі.
Квітне у квітні-травні. Розмножується насінням та вегетативно. В останньому випадку від материнської цибулини відростають підземні пагони (столони) завдовжки 15-20 см, на їх кінці формується нова цибулина. Зростає на помірно зволожених ґрунтах у байрачних лісах, заплавних дібровах, чагарниках.
Рястка Коха
У другій половині квітня по балках і степових схилах, серед інших трав’янистих рослин зацвітає рястка Коха з вузьколінійними сизуватими листочками. Квітки великі, сніжно-білі. Цвіте до кінця травня. Росте в степах, на трав’янистих місцях, сухих схилах, по чагарниках.
Видову назву рослина отримала на честь німецького ботаніка Карла Коха.
Фіалка запашна
Фіалка запашна – багаторічна рослина родини Фіалкових. Лікарська, медоносна та декоративна. Цей вид відомий також під народними назвами фіа́лка паху́ча, кі́нські копи́тця, пі́длісок, причому останні дві назви вказують на форму листя і типові місцезростання під кронами дерев.
Трав'яниста рослина 5-15 см заввишки. Квіти запашні, синьо-фіолетового, рідше рожевого або білого кольору. Росте в листяних, рідше мішаних лісах і в чагарниках. Тіньолюбна. Цвіте у квітні-травні.
Анемона лісова
Анемона лісова — це багаторічна кореневищна трав'яниста рослина. Цвіте у травні — червні. Росте в широколистяних і мішаних лісах, на лісових луках, узліссях, по чагарниках, на схилах.
Пшінка весняна
Пшінка весняна або Жовтець-пшінка — отруйна трав'яниста рослина, невеликого розміру (9-30 см заввишки). На ніч і в дощову погоду квітки закриваються, щоб зберегти тепло і захистити пилок від вологи. Росте пшінка в листяних і мішаних лісах, у чагарниках. Рослина тіньовитривала. Цвіте у квітні — травні.
Зірочки жовті
Зірочки жовті — це багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10-30 см. Суцвіття складається з 3-10 квіток. Квітка має 6 пелюсток. Цвіте навесні, у квітні.
Мати-й-мачуха
Підбіл звичайний, або мати-й-мачуха має ще й такі назви: мачушник, білпух, підбій, тощо. Це багаторічна трав'яниста рослина 40-25 см заввишки з повзучим, товстим кореневищем. Навесні утворюються тільки квітконосні безлисті опушені пагони з численними дрібними лускоподібними листочками. Квітки жовтого кольору. Росте підбіл на глинистих схилах, у ярах, по берегах річок і озер. Тіньовитривала рослина. Цвіте в березні — квітні.
Конвалія звичайна
Конвалія звичайна — багаторічна отруйна рослина, використовується як декоративна, ефіроолійна та лікарська. Квітки зібрані на верхівці стебла в однобічну 6-10-квіткову китицю. Цвіте в травні. У зв'язку з хижацькою заготівлею на букети потребує охорони.
Барвінок малий
Місцеві назви — могильник, барвін-зілля, хрещатий барвінок. Лікарська, отруйна і декоративна рослина. Період цвітіння у травні — червні.
