Коли російські війська окупували Нікольське біля Маріуполя, юристу Олександру Яроцькому запропонували "забути Україну" і працювати на окупантів. Він відмовився та виїхав до Фінляндії, де зараз повертається до своєї першої професії — вчителя. В інтерв'ю Волноваха.City Олександр розповів про фільтрацію, евакуацію та нове життя в країні, яка розуміє біженців.
"Багато хто просто зникав"
До повномасштабної війни Олександр займався волонтерством, працював юристом в проєкті надання безоплатної юридичної допомоги мешканцям Нікольської громади від БФ "Карітас Маріуполь". Хоча за першою освітою він учитель, юриспруденція давала кращі перспективи.
24 лютого 2022 застало його в Нікольському біля Маріуполя. Коли селище захопили росіяни, він виїхав у Волноваський район.
"Знаєте, що мене найбільше вразило? Дуже багато мешканців громади Нікольського пішли працювати на окупантів. Заступник голови громади став головою окупаційної адміністрації", — згадує Олександр.
Деякі односельці переконували його залишитися:
"Кажуть — давай, нова влада, все одно Україна не повернеться, працюй на росію. Я відмовився і виїхав".
Наступні місяці Олександр провів у підготовці до виїзду з окупації. Найстрашнішим для нього була так звана "фільтрація" — російські перевірки на блокпостах.
"Я чув, як "фільтрують" людей з Маріуполя. Багато хто просто зникав", — розповідає чоловік.
Одна його знайома волонтерка потрапила до російської в'язниці за проукраїнську позицію. Здали її місцеві жителі — хтось з тих людей, кому вона раніше допомагала.
У серпні 2022 за 10 хвилин до закриття фільтраційного пункту Олександр отримав штамп і дозвіл на виїзд.
Перший рік — найважчий
З другом і його родиною на легковому авто Олександр виїхав через Естонію до Фінляндії.
"Ми їхали внікуди... Нам понад усе була важливіша безпека", - згадує Олександр.
Перший рік для біженця видався складним, адже система Фінляндії розселяє українців по всій країні. Олександр потрапив у маленьке селище Уурайнен (Uurainen). Ні мовних курсів, ні роботи. 300 євро на місяць і кімната в гуртожитку. Проте через рік все змінилося - чоловік отримав муніципальну реєстрацію і переїхав до міста Гельсінкі - столиці Фінляндії. Тепер держава оплачує йому квартиру і дає близько 600 євро на життя.
Олександр з колегами у ФінляндіїФото: Oleksandr Yarotskiy
Нова стара професія
У Фінляндії Олександр не зміг продовжувати юридичну практику.
"Аби працювати юристом тут потрібно досконало знати фінську мову та вчитися заново 3-4 роки. А вчительський диплом підтвердити простіше. Тож я вирішив повернутися до педагогіки. Зараз навчаюся на помічника вчителя — два дні теорії, три дні працюю в школі", — розповідає чоловік.
Фінська освіта вразила його:
Паралельно він підтверджує український диплом вчителя.
"Я вже отримав попереднє рішення з Міністерства освіти Фінляндії стосовно розпізнання українського диплому вчителя історії, залишилося довчити історію Північної Європи та фінську педагогіку і можна замислюватися про відкриття суботньої школи українською мовою, де будуть викладатися уроки української мови, літератури та історії України для наших дітей. На жаль вони тут часто розмовляють російською через велику кількість російськомовних учнів у школах. Це велика проблема. І її вирішенню допомагає сприяти Товариство українців у Фінляндії, яке зацікавлене у збереженні національної ідентичності наших дітей за кордоном. Вони проводять заходи для українців, уроки української мови та паралельно допомагають і самій Україні", — пояснює він.
Олександр на Виставці «Відкрита Україна» в бібліотеці Oodi, Гельсінкі (9-11 травня 2025 року)Фото: Ukrainalaisten yhdistys Suomessa ry / Товариство українців у Фінляндії
За словами Олександра українці довели фінам, що є працьовитою та вмотивованою нацією.
"Всі українці, кого я зустрічав у Фінляндії, старанно вивчають не просту для нас фінську мову, навчаються та\або працюють. Вони довели, що для того аби інтегруватися у суспільство цієї країни може бути достатньо всього двох років. І така ситуація не дуже подобається росіянам, які сюди переїхали, адже їм для інтеграції та вивчення мови зазвичай і трьох років мало..." - ділиться емігрант.
Попри чітку проукраїнську позицію чоловік іноді зустрічається з хейтом у соціальних мережах:
"Я думаю, що більшості чоловіків, і можливо деяким жінкам, приходили хейтерські повідомлення чи коментарі типу "Чому не на фронті, якщо так любиш Україну?". Я на них реагую нормально - в нас демократія і кожна людина має право на висловлення власної думки. Проте я не хочу витрачати свій час на відповіді таким коментаторам чи показувати їм медичні документи про мої проблеми зі здоров'ям... Скажу так: я вважаю, що всі люди, які відмовилися від співпраці з окупантами, вже показали свою громадянську позицію".
Практичні поради для майбутніх емігрантів
Для тих, хто планує евакуацію до Фінляндії, Олександр дає конкретні рекомендації:
"Приїжджаєте і звертаєтесь до будь-якого поліцейського — кажете, що з України і хочете подати заявку на тимчасовий захист. Вас направлять до Центру прийому біженців, де пояснять що робити далі. Перший рік вас можуть поселити у будь-якому центрі і місці Фінляндії, ви не можете вплинути на це рішення. В центрі прийому вам нададуть кімнату в квартирі, де можуть мешкати одразу декілька сімей. Через рік можна отримати муніципальну реєстрацію (котікунту) і перейти на державний соцзахист. Тоді держава оплачує квартиру і дає гроші на життя.
Фінляндія — одна з найдорожчих країн Європи. Проїзний по місту Гельсінки коштує 72 євро на місяць, електроенергія — близько 20 євро. Проте якщо ви вивчите фінську мову, зможете навчатися та працювати, й добре себе забезпечувати. За рік, якщо людина вмотивована, її можна вивчити до рівня А2-В1, хоча фінська мова дуже важка і входить у 10 найважчих мов світу", - підсумовує чоловік.
Цей матеріал вийшов за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.
