Початок існування звичаю "Гоніння гадюк" далеко сягає за межі сучасності. Дійство приурочене до початку Великого Поста. Головний об’єкт звичаю – людське житло, яке учасники ритуалу повинні "очистити від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей", котрих в селі іменують "гадюками, гадами". Учасниками обряду є виключно представники чоловічої статі: хлопчики від 7 років, парубки та дорослі чоловіки. Кожна господиня готується до зустрічі з "полазниками". Так називають у селі тих, хто ходить від двору до двору (від слова лазити, ходити по селу).
Підійшовши до двору, полазники вигукують господарів, вітають їх з початком Великого Посту і пропонують "прогнати гадюк" з хати та подвір’я. Потім господарі дякують полазникам за проведений ритуал; за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці: дітям та юнакам горіхи, цукерки, пиріжки, яблука тощо; дорослим чоловікам підносять чарку.
Завершується дійство за селом в степу спаленням допоміжного "інструментарію" та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі. Останнім часом дорослі чоловіки стали застосовувати вербові лозинки посвячені у церкві на вербну неділю. Полазник лишає цю лозинку у останній хаті господарю, котрий потім використовує її для вигону худоби на перше пасовисько.
