Ареал побутування: Донецька область, Волноваський район, село Хлібодарівка (Хлібодарівська ТГ).
Галузь спадщини:
- усні традиції та форми вираження;
- виконавське мистецтво;
- звичаї, обряди, святкування;
- традиційна кухня;
Традиція «Бгання весільного короваю» в селі Хлібодарівка є не лише важливим обрядом, а й відображенням глибоких культурних цінностей, які передавалися з покоління в покоління. Унікальність даної традиції полягає в збереженні автентичного стану, який дійшов до наших днів від переселенців з Чернігівщини. Цей процес об’єднує сім’ї, символізує любов і вірність, а також підкреслює важливість родинних зв’язків у житті громади.
Обряд випікання весільного короваю вважається особливим ритуалом, наділеним чудодійною силою, тому цей важливий обов’язок покладався на шанованих жінок із щасливою долею в шлюбі – коровайниць. Вони випікали коровай як у хаті молодого, так і у хаті молодої, але обов’язково супроводжували процес примовками та піснями, якими благословляли нову сім’ю та бажали їй щасливої долі.
Формування короваю розпочиналося з хреста, який викладали з тіста на дно круглої форми. Цей хрест символізував, що «діти жили під Богом». На чотирьох краях хреста мати молодої або молодого клала мідні копійки, які уособлювали достаток у новій сім’ї, а в середині хреста – зерно, щоб життя молодят було хлібосольним. Навколо короваю, у два чи три шари, викладали маленькі кульки з тіста, схожі на горішки. Ця деталь була дуже важливою, щоб під час випікання коровай не підривався і не тріскався.
Прикраси, які виготовляли на короваї, мали свої особливості та символіку. Якщо коровай пекли у хаті молодої, то по краю викладали косу – символ дівоцтва та чистоти. У середину короваю ставили двох пташок, які символізували вірне кохання, адже птахи завжди парують у природі. Окрім цього, на коровай викладали квіти, маленьких пташок та фігурки безкінечника. Ці елементи вважалися символом майбутніх діточок та квітучого, щасливого і нескінченного життя.
"На жаль, ситуація на Донеччині є складною, адже село Хлібодарівка з початку війни перебуває під тимчасовою окупацією. Цей важкий період позначився не лише на повсякденному житті мешканців, а й на збереженні їх культурних традицій. Втрата зв’язку з первісними носіями традицій, які передавали знання та досвід «бгання весільного короваю», є особливою трагедією. Зміна обставин, з якими стикається Хлібодарівська громада, не знищила традиції, а навпаки – дала їм нове життя. Завдяки зусиллям коровайниць та нових носіїв ця традиція продовжує жити, об’єднуючи нові покоління навколо спільних обрядів та звичаїв", - розповіли у Конгресі місцевих та регіональних влад про Президентові України.
