Ареал побутування: Донецька область, Волноваський район, село Андріївка-Клевцове (раніше Іскра) (Комарська ТГ)
Галузь спадщини: традиційна кухня
Походження елементу достеменно не відомо. Село Андріївка-Клевцове (раніше Іскра) історично складається з двох частин – місцевих мешканців (ті, хто вже і не пам’ятає звідки їх родини переселилися у пустинний край) та переселенців із території сучасної Київської області.
Колись побутувала легенда про двох жіночок з різних частин села, які ворогували. Під час якихось посиденьок зайнялася «бійка» між ворожинями і під руки потрапили дорогоцінні продукти – борошно, пшоно, яйця. Все це змішалося і старші жінки наказали винуватицям виправити безлад. Викидати продукти – то був гріх, тому прийшлося придумувати, як приготувати цю суміш. Жінки-ворожині захопилися готуванням страви і не помітили, як помирилися. Згодом, навіть, дітей своїх одружили. А смачна каша так сподобалася односельцям, що її почали готувати в багатьох родинах.
Так чи інакше, цей рецепт – суто український. Традиційна каша з пшінки за старих часів готувалася на велике родинне свято – весілля. Рідше на інші святкування. Для повсякдення не використовувалася, бо готувати її треба було довго: «натерти», висушити, наварити. Сама каша відрізнялася особливою поживністю, адже поєднувала пшоно, борошно, яйця і насичений жирний бульйон. Тому значення її у весільному меню було важливим – це вважалося побажанням ситого, щасливого та довгого родинного життя, здорових діточок та міцного зв’язку наречених. Під час катання пшінки не можна було мовчати, треба було співати веселі пісні, частівки, розповідати примовки, проговорювати добрі побажання. Вважалося, що цей позитивний наспів буде разом із борошном «налипати» на зернятка і приносити нареченим щастя.
